Історія школи

В літопису народної освіти М'якеньківки , писаному зі спогадів не одного покоління значиться, що в цьому селі сто років тому освіта була практично на нулю. Перший навчальний заклад побудований на кошти земства у 1899 році. В ньому вчилося 25 дітей (переважно хлопчики) заможних селян із М'якеньківки, Сенів, Пасічників, Боднів, Калеників, Шрамків, Кононів, Михайликів. Першим учителем був І.С.Кутенко з села Говтва, який пропрацював 1 рік.

З 1900 року дітей стали навчати Іван Михайлович та Варвара Іванівна Подерії. Це були багаті люди, котрі мали 40 десятин землі, наймитів. В 1908 році було збудоване друге приміщення школи. В трьох класах навчалося 98 дітей.

Після революції І.М.Подерій тяжко переживав за втраченою землею, що стало причиною психічного розладу. Івана Михайловича вважали куркулем, ворогом народу, йому заздрили. Невдовзі після того як бідняки Григорій Каленчук та Архип М'якенький його побили, він помер.

У 1918 р. Подеріїв замінили вчителька Ірина Іванівна (прізвище невідоме) та піп з Калеників, який згодом перейшов до денікінців.

У відбудовчий період (з 1921 - 1925 рр.) у М'якеньківці працювала чотирьохрічка. Вчителювали в ній Т.А.Бабич, Ю.Л.Коваленко та П.В.Нагнибіда.

В 1928 р. у школі створено піонерську організацію. Першою піонервожатою працювала Є.Д.Каленчук.

Архівні дані свідчать, що в М'якеньківці в кінці двадцятих років було 85 дворів та як писала газета «Більшовик Полтавщини» №3 (724 за 29 січня 1929р.) «культосвітня робота поставлена належним чином. Є трьох комплектна школа, в якій навчаються діти, починаючи з 8 років. З повним навантаженням працює лікнеп. І нарешті, діють школа політграмоти та коопетаривна школа. В такому оточенні розгорнув свою роботу сільбуд - вогнище культури на селі...»

На 1932 р. відкрито неповно-середню школу, де навчалося 200 учнів. Навчальних кімнат не вистачало, навчання проводилося у дві зміни. Працювали дитячі ясла. Першими вихователями були П.Шапаренко, А.Д.М'якенька.

В 30-х роках у М'якеньківці та Підгорянці відкрили два патронати, де виховувалися діти-сироти. За державний рахунок їх харчували і одягали. У 1965 році за кошти ксп ім. К.Маркса збудоване приміщення школи, згодом спорудили їдальню та інтернат. В цьому неабияка заслуга колишнього директора Василя Пилиповича Окіпного, котрий працював на цій посаді 28 років.

В 1999 році на зміну старому приміщенню прийшло світле, просторе, двоповерхове, яке відповідає вимогам часу.

Зараз очолює школу колишня випускниця - Олена Олексіївна Тернієвська, що несе директорську ношу з 2008року.

Занепад сіл призвів до тяжкої демографічної ситуації в районі, про що свідчать факти: у 1985 р. - навчалося 63 дитини. 1988 р. - став піком спаду випускників - їх було лише четверо. В останні роки їх кількість сягає 11-16 чол.

Школа сьогодні...

Коментарi