Ви знаходитесь тут:
Головна
Карантин
Психологічна служба

Навчаємося вдома, або як організувати продуктивне дистанційне навчання

Ні для кого не секрет, що батькам іноді буває важко впоратися з дітьми, якщо в них багато вільного часу. Якщо мова йде про канікули, то існує багато варіантів чим зайняти дитину, але під час карантину всі вдома і потрібно дотримуватися певних правил. Ще одним фактором виступає те, що карантин – це не канікули і навчання та робота продовжується, тільки переходить в інший формат.

На перший погляд може здаватися, що все добре і у всіх є чим зайнятись. Та все ж таки іноді навіть дорослим дуже важко правильно організувати свій час – що вже говорити про дітей?

Хочемо надати декілька порад, які можуть допомогти зробити навчання вдома легшим та цікавішим як для дітей, так і для дорослих:

- Правильно розподілений час. Потрібно дотримуватися режиму дня. Дітям важко довго концентруватися на чомусь, тим більше коли вони вдома. Щоб навчання не займало увесь час, щоранку складайте мініплан. Детально пропишіть скільки часу дитина навчається, скільки – відпочиває. Зазвичай найпродуктивнішим часом для навчання є ранок. Обов’язково потрібно вказати перерви, щоб дитина не перевтомилася. Бажано складати такий розклад кожного дня і дотримуватися однакових часових рамок. Розпорядок дня допоможе дитині організуватися та розвивати навички тайм-менеджменту.

- Робочий простір для учня. Допоможіть дитині організувати комфортне та зручне робоче місце. Адже навчання на дивані, буде відволікати та шкодити здоров’ю. Тому виберіть окреме місце у будинку та обладнайте його всіма необхідними предметами для навчання.

- Регулярні перерви. Для кращої продуктивності праці потрібно робити регулярні перерви. Важливо, щоб під час відпочинку дитина не перебувала перед монітором комп’ютера чи телефоном, щоб очі могли повноцінно відпочити. Під час такої перерви можна зробити зарядку, погратися чи допомогти у справах по дому. Такі перерви будуть продуктивними, адже навчання невеликими частинами дозволяє мозку краще зрозуміти та зберегти інформацію. А фізична активність покращить кровообіг та активізує процеси, які сприяють сприйняттю, опрацюванню та відтворенню інформації.

- Зміна видів навчальної діяльності. Потрібно включати в навчальний час не лише роботу в зошиті, читання книг, перегляд відео-уроків, а й творчу роботу: експерементування, створення проєктів, спостереження. Важливо навчити дитину робити замітки для кращого засвоєння інформації. Не забувайте влаштовувати перевірку знань після опрацювання інформації – це зорієнтує учня на реальний результат, а не імітацію роботи.

- Мотивація – шлях до успіху. Мотивація може бути різною – зовнішньою – це мотиви пов’язані з результатом навчальної діяльності (заохочення, як-то дозвіл пограти на комп’ютері). Внутрішньою – пов’язана із власне процесом навчальної діяльності (пізнавальний процес, який підвищується від підтримання допитливості дитини, похвали за її досягнення тощо). Ви можете поєднувати ці види, але ефективнішим для дитини буде вироблення внутрішньої мотивації, яка пробудить бажання дізнаватися нове та радіти від подолання труднощів при виконанні завдання..

- Спілкування – це важливо. Нам усім потрібно спілкування, а особливо в умовах карантину. Комунікація може допомогти підвищити ефективність дистанційного навчання. Можна налагодити зворотній зв'язок з учителем чи підтримувати зв'язок з батьками однокласників вашої дитини. При цьому діти можуть спілкуватися з однолітками та однокласниками по телефону чи соціальних мережах, де вони зможуть ставити запитання, допомагати один одному вирішувати завдання чи просто ділитися своїми враженнями.

- Дослідницький проєкт. Особливо цікаво буде дітям молодших класів. Придумайте разом з дитиною власний дослідницький проєкт – нехай протягом карантину спостерігає за ростом рослини яку ж сам і посадив, чи кристалів які можна виростити в домашніх умовах. Змайструйте помічника з підручних засобів або канцелярських приладів чи розробіть нову систему сортування іграшок, одягу тощо. Досліджувати разом – весело та захоплююче.

- Дистанційне навчання разом. Залишайтеся причетними до дистанційного навчання вашої дитини, допоможіть їй налагодити режим дня та дотримуватися його. Особливо допомоги потребують молодші школярі, адже вони ще не настільки самостійні як би нам хотілося. Пам’ятайте, що чим старша дитина, тим більше вона має займатися самостійно, а батьки підключатися до цього процесу мають лише за потреби. Наприклад: підлітки здатні самостійно опрацьовувати матеріал, здавати тести та організовувати своє навчання. Тож створіть дитині умови, в яких вона буде відчувати відповідальність за свою роботу. При цьому цікавтеся її успіхами, враженнями від онлайн-навчання. Попросіть ділитися труднощами, вказуйте на її успіхи, якими б вони не були. Добре слово від рідної людини – найкраща підтримка. Саме ваша уважність покаже дитині, що ви цінуєте її роботу та зусилля і вони не залишаються непоміченими.

ЯК ПЕРЕЖИТИ КАРАНТИН І ЗАЛИШИТИСЬ СПОКІЙНИМИ БАТЬКАМИ?

Карантин змінив наше життя. Всі знають про коронавірус – телебачення, газети, мережа інтернет тільки й говорять про захворювання. Та чи знаємо ми як справлятися з «інформаційним вибухом», частина якого є фейкова? Як в умовах розповсюдження інфекційної хвороби не піддатися стресу і паніці?

У випадку з коронавірусом люди найчастіше відчувають дві протилежні емоції: тривогу та заперечення. А взагалі спектр можливих реакцій та емоцій вельми широкий. Люди відчувають тривогу, стрес можуть впасти в апатію чи почати панікувати. На те, як реагує людина, впливає безліч факторів. Наші реакції є закономірними, адже існує загроза життю, про яку говорять у всьому світі.

У психології існує п’ять стадій прийняття стресової події, які можна застосувати й до пояснення поведінки під час пандемії коронавірусу:

1. Заперечення, яке фактично рятує психіку від гостроти удару на початку, це щось на зразок: «Це не у нас…», «Це десь там в іншій країні (в іншій області)…», «До нас не дійде».

2. Злість: несправедливо й боляче, цього не має бути, пошук винних.

3. Торг: дії направленні на ухилення від удару (ознайомлення з рекомендаціями МОЗ, симптомами, покупка антисептиків і масок).

4. Депресія: приходить повне усвідомлення того, що відбувається насправді.

5. Прийняття: інтенсивність емоцій поступово знижується, з’являється можливість подивитися на світ навколо й спробувати жити по-новому.

Джерело: https://www.myvin.com.ua/news/9255-hra-v-izoliatsiiu-yak-adaptuvatys-do-rezhymu-karantyn-porady-psykholoha

Реальна чи уявна загроза суспільству може спричинити паніку.

Виникає паніка не у кожному середовищі людей. Вона є породженням багатьох умов і чинників:

— загальна психологічна атмосфера тривоги і невпевненості великої кількості людей, яка є наслідком переживання небезпеки, законсервованих негативних емоцій і почуттів (передпанічна атмосфера);

— наявність чуток, що збуджують і стимулюють паніку;

— ініціювання паніки засобами масової інформації, соціальними, політичними подіями;

— особистісні якості людей, наявність панікерів — людей, схильних до паніки;

— збіг обставин (конкретні умови життя великої групи на певному проміжку часу).

Паніка — емоційний стан, різновид поведінки великої сукупності людей, породжений дефіцитом або надлишком інформації, загрозливим впливом зовнішніх умов і виражений почуттям страху.

Джерело: https://pidruchniki.com/1120061139162/psihologiya/psihologiya_masovih_yavisch

Коронавірус – це загроза, і в умовах нестабільності, у тривозі за своє життя і здоров’я близьких, не рідко ми втрачаємо критичне мислення і впадаємо в панічні стани. Що ми можемо зробити, щоб вберегтися та безпечно і з користю провести час з дітьми, в умовах карантину?

Ось декілька порад…Ознайомтесь